Фактчекінг

Фактчекінг: виявлення фейків та маніпуляцій

«Фактчекінг» із англійської мови перекладається як перевірка фактів. Раніше фактчекерами називали тих, хто перевіряв газету від крапки до крапки, щоб не допустити помилок у різних цифрах, прізвищах, власних назвах, вказаних фактах тощо. 

Сьогодні існує окрема категорія журналістики, що займається аналізом та перевіркою заяв політиків, лідерів думок, повідомлень в інших медіа та соцмережах. Відповідно, тих, хто займається такою діяльністю, називають фактчекерами. 

Професійні фактчекери повинні дотримуватися певних принципів у своїй роботі – бути відкритими, розказувати, які джерела вони використовують при перевірці фактів, щоб читачі теж могли перевірити цю інформацію самостійно. Фактчекери мають бути об’єктивними, прозорими у своїй методології, пояснювати, як вони спростовують той чи інший фейк.

Наприклад, російська пропаганда поширювала наратив про те, що в Україні, а саме в Херсонській області припинили вивчати російську мову з 2013 року. Такий фейк спрямований на те, щоб аргументувати так званий захист Росії російськомовних, права яких начебто утискають в Україні, та обґрунтувати необхідність агресії проти так званого київського режиму. Насправді ж за допомогою українського законодавства, даних від Міносвіти, місцевих ЗМІ цей фейк легко спростувати, і ми бачимо, що російську мову вивчали в Херсонській області, були російськомовні школи, що після реформи освіти мовою освітнього процесу була визначена державна – українська мова, але для нацменшин також була визначена можливість організувати навчання рідною мовою. 

Сьогодні вміння перевіряти факти – необхідна навичка цифрової грамотності, навичка відповідального громадянина.

Тож, фактчекінг використовують для виявлення, спростування фейків або маніпуляцій. Власне, що таке фейк – це підробка, яка імітує справжню новину, імітує дійсність. Наприклад, протягом довго часу найулюбленішим фейком кремлівських ресурсів було те, що Україна начебто збирається використати брудну ядерну бомбу й готує теракти на російській території. Насправді ж це неправда, бо Україна не має ядерної зброї. Україна – підписант багатьох міжнародних угод щодо непоширення та невикористання ядерної зброї. 

Але набагато частіше в новинах та у соцмережах трапляються маніпуляції. Маніпуляція – це напівправда, коли на якісь реальні факти нанизується брехня, якісь факти замовчуються, щоб на передній план поставити найвигідніші або найбільш негативні. Наприклад, коли русняві сайти починають говорити про те, що Захід не готовий більше надавати Україні важку зброю, допомагати в цілому й посилаються на закордонне агентство Bloomberg, то вони маніпулюють, обираючи зі статті іноземного медіа тільки те, що потрібно для фейкового наративу, що для України начебто зброї більше не буде. Насправді ж у статті Bloomberg описуються складнощі, з якими стикаються в різних західних країнах із постачанням важкої зброї в Україні.

Яким же чином можна визначити, що з новиною, яку ви читаєте, щось не так? 

● Заголовок не відповідає новині. Заголовок – найчастіший спосіб маніпуляції, до якого вдаються пропагандисти та фейкороби. Бо найчастіше люди не читають новину далі заголовку. Тож, візьміть за правило – якщо заголовок вас турбує, викликає емоції, то прочитайте й текст новини теж. 

● Недостовірність – це коли новина побудована суто на анонімних або на сумнівних джерелах. Завжди звертайте увагу, звідки взялася та чи інша інформація. Хто про це сказав, написав, яка організація про це заявила. На який сайт посилаються журналісти. Часто буває так, що в першоджерелі все має інший вигляд. Також, якщо ми говоримо про пропаганду й дезінформацію, то викривляється цитата, факти використовуються навмисно. Не довіряйте тим новинам, де повідомляється, що про це стверджують усі мешканці міста, країни. Узагальнення – це теж маніпуляція і спосіб створення фейку. 

● Візуалізація, а саме сумнівні фотографії та відео, що супроводжують новину. Людська природа така, що ми віримо в те, що бачимо перед собою. Однак візуальні фейки не менш популярні за маніпуляції з текстом. Тому навіть якщо новину супроводжує підтвердження фотографією або відео, але ця новина викликає у вас сумніви, то перевіряйте і їх. 

● У новині занадто багато емоцій, знаків оклику i запитань. Певно, ви часто зустрічали   заголовки типу «Народна депутатка шокувала всіх. Вона сказала…», «Якась акторка довела до сліз цим відео. Кадри неймовірні». Це все називається клікбейтом, коли вас таким чином ловлять на гачок, щоб ви клікнули на новину, перейшли на сайт, побачили рекламу. Такі недомовленості, безліч епітетів і знаків оклику найчастіше вказують на те, що перед вами маніпуляція або фейк. 

● Сумнівні або заангажовані експерти. Досить часто новини в медіа будуються на тому, що хтось заявив про щось, хтось щось спрогнозував або проаналізував. І саме цей прогноз чи аналіз може викликати у вас сильні емоції, обурення чи незгоду. Тож звертайте увагу на те, хто саме це сказав, чи є відповідний досвід у людини, щоб коментувати такі речі, у якій організації вона працює тощо. Та сама порада стосується перевірки автора або ресурсу, який написав ту чи іншу новину.  Російські так звані експерти чи політологи найчастіше транслюють свою картину світу та просувають необхідні наративи пропаганди.

Як виявити бота та троля в соцмережах

Небезпека  ховається і у соцмережах! Мова йде про ботів і тролів, які теж є інструментами інформаційної війни, адже поширюють фейки, хибні думки, спотворену реальність, працюють над збільшенням розбіжностей між людьми. 

Хто такі тролі? Це користувачі, які публікують суперечливі коментарі, аби спровокувати емоційну реакцію, щоб інші користувачі почали сперечатися. Росія має цілу армію так званих кремлівських тролів, які по всьому світу, зокрема й в Україні поширюють необхідні наративи. Типу, що Донбас ніколи не був потрібний Україні, що Крим завжди був російським чи що війна в Україні насправді громадянська.

Як визначити троля у соцмережах? 

Треба проаналізувати акаунт людини – коли він був створений, чи справжня фотографія у профілі. Ось як поводиться справжній троль: 

– активно поширює пости, відео, меми, новини з гучними заголовками, що провокують реакцію;

– пише одне й те саме багато разів, щоб таки викликати чиюсь відповідь; 

– ігнорує факти, коли йому починають на них вказувати ; 

– використовує принизливий та агресивний тон у розмові.

Пам’ятайте, що тролів у соцмережах ви можете заблокувати або поскаржитися на них у

службу безпеки мережі.

Боти ж на відміну від тролів – це найчастіше не жива людина, а певна програма, що діє автоматично, відповідно до запрограмованого алгоритму. За допомогою ботів, які грають роль справжніх людей у соцмережах, інші акаунти збільшують кількість підписників, створюють видимість популярності сторінки. Також ботів використовують для масового поширення потрібної інформації. 

Як визначити, що перед вами бот? 

– зазвичай ботів створюють під якісь події, для конкретного завдання, тому звертайте увагу на дату створення акаунту. Також дивіться на інформацію у профілі – у ботів в X (Twitter) назва може складатися з довільного набору букв та цифр. Фотографія особи теж може бути десь украдена, або аватаркою слугуватиме якась зайва картинка; 

– перевіряйте активність цього бота: чи пише він в один і той самий час, як багато публікацій постить. У ботів може бути частота, не властива людині, наприклад, 100 постів за годину. 

– аналізуйте, які посилання поширює ця сторінка – чи це медіа певної країни, чи це достовірні ресурси, чи поширення не супроводжується жодним коментарем; 

– якщо ж коментар є, то ви можете скопіювати та пошукати його в мережі. Може, одне й те саме повідомлення поширювали й інші боти.