Діти в онлайн-стрімах – нова мішень для зловмисників. Що варто знати батькам?

Нова хвиля тривожних сигналів:

За останні пів року роботи аналітики української гарячої лінії INHOPE (глобальної мережі, яка запобігає розповсюдженню матеріалів сексуального насилля над дітьми) зафіксували зростання кількості випадків, коли діти оголюються на камеру в прямому ефірі. 

«Ми перевіряємо відео не тільки з України, а, грубо кажучи, з усього світу. І зараз помічаємо якийсь новий пік: діти приблизно 10-12 років, часом старші, роздягаються на камеру. На яких платформах проводять ці ефіри, ми здебільшого не розуміємо. Ми бачимо лише готове відео. Але не складно здогадатись, що все відбувається наживо у форматі стріму: діти нерідко зачитують і виконують «прохання», які їм пишуть у чатах…»,  – розповідає Катерина Ярош, аналітикиня гарячої лінії INHOPE, фахівчиня напрямку протидії насильству над дітьми в інтернеті ВГО «Магнолія»

Що показує статистика:

Відео, які діти знімають самі і раніше були не новиною для аналітиків, але з весни 2025 їхня кількість сягає не менше 70% від усіх повідомлень на гарячу лінію. Ці трансляції відбуваються без монтажу, і часто – без чіткого усвідомлення з боку самих дітей, що вони стають частиною злочину, стають «контентом» для дорослих зловмисників або глядачів.

«Особливо моторошно, коли під час аналізу таких трансляцій ми чуємо, як діти просять розмовляти з ними пошепки, бо в сусідній кімнаті – мама. Так, все це може відбуватись буквально під носом у батьків, у тій самій квартирі, за зачиненими дверима дитячої кімнати», - додає Катерина Ярош.

Явище «self-generated CSAM»:

У правозахисному середовищі це явище вже називають «self-generated child sexual abuse material» (SG-CSAM) або «інтимний контент, створений самими дітьми» і це теж форма сексуальної експлуатації!

Нове міжнародне дослідження “Five Forms of Coerced Self-Produced Child Sexual Abuse Material” (2024), підтверджує: у більшості випадків діти діють під тиском або маніпуляцією. Автори-дослідники з Канади та Австралії, зокрема Брук Р. Магуайр і Дженніфер Мартін, проаналізували понад 300 реальних кейсів і виділили п’ять типових форм примусу:

1.    Грумінг.  Коли дорослі змушують дітей «грати в ігри», де «треба показати тіло», входять в довіру з обіцянками подарунків, підтримки, співпраці або ж використовують фальшиві акаунти, щоб видати себе за ровесників.

2.    Тиск однолітків. Однолітки або романтичні партнери вмовляють підлітка надсилати відверті фото, бо ж «усі так роблять». Але потім ці фото використовують для приниження або помсти.

3.    Вірусні «челенджі». Через соцмережі діти долучаються до флешмобів, які приховано містять елементи сексуального характеру (наприклад, «надішли фото в купальнику» або «станцюй без одягу для закритої групи»). Деякі з цих «челенджів» спеціально організовані злочинними спільнотами для збору матеріалів.

4.    Шантаж. Після отримання хоча б одного фото у дитини або вимагають більше контенту, або погрожують розголосом. Це найтиповіша форма « self-generated CSAM». Часто супроводжується психологічним тиском, залякуванням, а іноді й фінансовими вимогами.

5.    Фінансовий тиск. Дитина погоджується знімати себе в інтимних сценах через бідність, тиск сім’ї або обіцянку грошей. У глобальних масштабах це характерно для Південно-Східної Азії, Африки, частково Східної Європи – де сім’ї можуть самі схиляти дітей до створення контенту.

Це дослідження демонструє: діти рідко діють із власної ініціативи. Їхнє «самостійне» створення контенту часто – результат системної маніпуляції, що починається з довіри й закінчується експлуатацією.

В Україні ж рівень статевого виховання і цифрової обізнаності залишається низьким: багато дітей просто не розуміють, що порушують закон і що стають жертвами злочину.

Масштаб проблеми:

З січня по жовтень 2025 року гаряча лінія INHOPE в Україні опрацювала 3224 звернення, з яких 1195 підтверджено як злочини. Тобто понад тисяча дітей стали жертвами експлуатації, а їхні зображення поширювалися в мережі.

Це не лише українська тенденція. За даними Internet Watch Foundation, у 2023 році понад 90 % усіх зображень сексуального характеру з дітьми у світі були «self-generated». Проблема має глобальний масштаб.

Що з цим робити?

Найперше – визнати, що це не «розвага», не «дитячі пустощі» і не «самі винні». Це – сучасна форма сексуальної експлуатації, яка лише маскується під добровільність.

Освіта: в школах необхідні уроки цифрової безпеки  та статевого виховання.

Батьківство: батьки повинні прагнути будувати з дітьми довірливі стосунки та обговорювати складні теми відкрито.

Соціальні мережі: повинні впроваджувати прозорі механізми скарг і модерації (AI-модерація, верифікація віку, швидке блокування трансляцій).

На що батькам звернути увагу?

Батьки мають бути першими, хто помітить тривожні сигнали. Якщо дитина раптом почала проводити забагато часу онлайн, закриває камеру або екран, коли ви заходите до кімнати, відмовляється розповідати, з ким спілкується, чи виглядає напружено після онлайн-сеансів –  це може бути ознакою тиску або маніпуляції. У таких випадках важливо не звинувачувати, а спокійно поговорити: дати зрозуміти, що дитина не буде покарана, і що ви готові допомогти.

Також варто перевіряти налаштування приватності на пристроях, обговорювати ризики «ефірів» і «челенджів», пояснювати, що навіть «жартівливі» відео можуть поширитися без її згоди.

Куди звертатися по допомогу?

По запитаннях, пов’язаних з інформаційним простором, звертайтеся до онлайн-підтримки еко-системи BRAMA - https://t.me/brama_support

Сюди можна надіслати майданчики, які розповсюджують деструктивну інформацію - https://t.me/stopdrugsbot

Telegram спільнота BRAMA – https://t.me/brama_channel

Кіберполіція України – https://ticket.cyberpolice.gov.ua/  

Анонімно надіслати посилання на шкідливий контент – https://stopcrime.ua/net-crime 

Національна поліція України – телефон 102

Гаряча лінія підтримки дітей – 116 111 (анонімно, цілодобово, безкоштовно).

Чат з психологом – https://t.me/Unsee_nebot 

Поговорити з психологом Dignity Online – https://dignityonline.in.ua/adult/psykholoh/ 

Дізнатись більше про онлайн-ризики та цифрову безпеку - https://saferinternetcentre.org.ua