Основи перевірки джерел та довіреності інформації

Чому важливо перевіряти інформацію?

В сьогодення інформація стала зброєю, не менш страшною ніж танк чи ракета. Правильно структурована брехня може приводити злочинців до керівних посад в країні, створювати паніку серед цивільного населення, знищувати бойовий дух солдатів і починати громадянські війни. Інформація також може забезпечувати безпеку кожного окремого громадянина, наприклад, якщо в світі з’явиться новий спосіб шахрайства і про це дізнаються всі максимально швидко – це зменшить кількість постраждалих в декілька разів. Саме тому життєво необхідно вміти відшукувати правдиву інформацію та знати надійні джерела, де її можна здобути.

Почнемо з перевірки джерел

У кожного з нас можуть бути свої особисті бачення та улюблені «інформатори», але наше особисте відношення не може гарантувати достовірність джерела. Проте ми завжди можемо перевірити чи є наше улюблене джерело інформації достовірним! Для цього нам потрібно зробити наступні дії:

• Перевірка перехресних посилань. Знайдіть інформацію яка вас цікавить і порівняйте, що про неї говорять різні авторитетні джерела. Якщо одна й та сама інформація повідомляється з кількох надійних джерел в схожій формі, вона, вельми вірогідно, буде правдою.
• Перевірка професійних джерел. В кожній галузі нашого життя є експерти, і їх оцінка, частіше всього, буде підкріплена більшою кількістю фактів і досвідом ніж у людини, яка мало як пов’язана з галуззю, що вас цікавить. Для перевірки достовірності просто порівняйте ваше джерело та джерело «експерт». Якщо вам потрібна інформація про науку  – у вас є наукові наукові статті, досліди вчених та наукові журнали по типу «Since» , якщо вам потрібна інформація про сучасну медицину – існують вакцинне співтовариство GAVI,  та їх колеги, але якщо ви шукаєте достовірне джерело інформації з приводу безпеки в інтернеті, вам не треба нічого шукати, ви вже там де треба.
• Перевірка фактів або «Фактчекінг». Використовуйте перевіряючі веб-сайти та організації, які спеціалізуються на перевірці точності інформації та боротьбі з дизінформацією. «Фактчекери» перевіряють твердження та заяви, щоб визначити їх правдивість, тому частіше всього їм можна довіряти. Звісно ж ви можете й самі зайнятися «фактчекінгом», але це складний і довгий процес, який часто потребує, як мінімум, знання декількох мов та доволі великі часові витрати.
• Перевірка упередженості. Пам’ятайте деякі джерела можуть мати політичні, комерційні чи ідеологічні плани, які змушують їх викривляти дійсність. Зазвичай в подібних випадках недоброзичливі автори висмикують факти з контексту, іноді викривляють їх, а іноді й повністю змінюють суть новини, заради досягнення своїх цілей.
• Оцінка досвіду. Враховуйте досвід і кваліфікацію осіб, які надають інформацію. Експерти в певній галузі, набагато вирогідніше, нададуть точну та надійну інформацію.

Авторизація інформації і що це значить?

Іноді навіть авторитетне джерело може неправильно передати інформацію. Частіше всього це стається по цілому ряду обставин, але факт залишається фактом- якщо ви бачите десь в інтернеті важливу для себе інформацію, яка здається вам дивною, дещо викривленою, або взагалі не правдивою, настає час авторизовувати інформацію. По суті, авторизація – це процес перевірки правдивості інформації і подальше її розповсюдження. В своїй основі цей процес ґрунтується на 4 правилах.

• Першоджерела. Шукайте інформацію безпосередньо з першоджерел, коли це можливо. Першоджерела — це оригінальні матеріали або розповіді про події з перших рук, наприклад офіційні документи, свідчення очевидців або оригінальні дослідження. Особливо добре в цій справі вам зможе допомогти знання різних мов .
• Вторинні джерела. Ретельно оцінюйте вторинні джерела, переконавшись, що вони не змінюють суть інформації з первинного джерела. До вторинних джерел належать статті новин, книги та оглядові статті, які аналізують або обговорюють первинну інформацію.
• Атрибуція. Важливо належним чином приписувати інформацію її першоджерелу. Надайте цитати або посилання на першоджерело. Це допоможе встановити достовірність і дозволить іншим ще раз незалежно перевірити інформацію.
• Зауваження щодо авторських прав. Дотримуйтеся законів про авторські права та дозволи під час використання та обміну інформацією. Несанкціоноване використання матеріалів, захищених авторським правом, може призвести до юридичних проблем і може підірвати довіру до інформації.

Фантастичні фактчекери і де їх шукати

Як і було сказано вище, фактчекінг потребує багато зусиль, знань, та що найважливіше – часу. В умовах постійної інформаційної війни відрізняти правду від брехні просто необхідно. На щастя в Україні є достатньо різних як державних так і волонтерських рухів, які взяли на себе тягар шукачів істини. Серед державних джерел можемо виділити cpd.gov.ua, де повна назва – Центр протидії дезінформації. Це офіційний державний орган Ради національної безпеки і оборони України, утворений відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про створення Центру протидії дезінформації». На своєму офіційному сайті вони публікують новини пов’язані з політичною ситуацією, розвитком України в галузі кібербезпеки, організовують та приймають участь в просвітницьких акціях з питань кібер грамотності. Нещодавно, а саме з 8 лютого 2024, ЦПД почали офіційно співпрацювати з волонтерською групою  Molfar. Це група яка веде свою діяльність в таких соціальних мережах, як Інстаграм, Ютуб, Фейсбук та ТікТок, де вони викривають колаборантів, спростовують фейки, та розповсюджують правдиві новини стосовно ситуації на фронті та політичної позиції України в світі. Ну й звісно ж наша ініціатива теж була розроблена для підвищення кібер грамотності серед громадян. Посилання на державні та волонтерські організації які тут були згадані, і не тільки на них ви знайдете трохи нижче:

• Центр протидії дезінформації: https://cpd.gov.ua/ 
• Molfar: https://www.youtube.com/@molfar_global 
• Ukrinform TV: https://www.youtube.com/@UkrinformTV 
• InformNapalm: https://informnapalm.org/ua/
• Телеграм-канал BRAMA: https://t.me/+EbXZHBfHXbszY2I6